Вважається, що в день зарплати не можна витрачати жодної гривні. Уся сума повинна переночувати вдома.

Гроші, отримані від першого покупця, потрібно поцілувати, потім плюнути на них і заховати у свій гаманець, щоб вони притягнули до себе інші гроші. Вважається, що цей звичай цей пішов від лондонських “мясницьких дружин” – жінок, які торгували на ринках курями, маслом і яйцями.

Щасливою монетою у росіян вважається нерозмінний п’ятак, а в американців – перший зароблений долар. Німці тримають в кишені або в гаманці зігнуту або просверлену монету.

Російські купці, почувши по весні голос першої зозулі, побрязкували в кишені грошима. Вважалося, що це притягує нові гроші.

У китайців грошовий амулет – три юані, сполучених через дірочки червоною шовковою стрічечкою. Як талісман, так і самі гроші належить час від часу ласкаво погладжувати і берегти.

Будь-які знайдені гроші – річ небезпечна. У Японії ніхто ніколи не підніме втрачений гаманець (хіба для того, щоб віднести в поліцейський відділок). Японці вважають, що за такий нежданий подарунок доля незабаром запитає дуже строго, віднявши у тебе щось цінніше.

Ще одним грошовим забобоном людство зобов’язане легендарній цариці Савській. Легенда стверджує, що у неї були дуже волохаті ноги. Тому в Середземномор’ї дівчат з волохатими ногами вважають щасливими: адже вони напевно вийдуть заміж за багачів.

Найщасливішими канадським купюрами вважаються “голови диявола” – долари із зображенням молодої Єлизавети II. При уважному розгляді в кокетливій зачісці королеви можна помітити обличчя диявола. Їх залишилося дуже мало, оскільки канадський банк тут же випустив нову партію, з відретушованою зачіскою. Вважається, що “голова диявола” приносить щастя.

Купюра номіналом 2 долари існує! Вона була випущена в обіг у 1928 році. Проте, чомусь її визнали нещасливою: її відмовлялися брати як зарплату або решту. З 1976 року її перестали випускати.

Російські паперові гроші при випуску в обіг зазвичай підписувалися керуючим Державним банком та одним із касирів банку. У числі касирів царського епохи був такий собі Брут, який почав підписувати грошові знаки у 1887 році. Деякий час опісля, якщо вірити чуткам, з неясних причин касир Брут повісився. Та існує повір’я, ніби мотузка повішеного обіцяє удачу тому, хто її отримає. Звичайно, мотузкою Брута ніхто не цікавився, але підписані ним банкноти почали вважатися “щасливими”. Досі в деяких колекціях можна зустріти “брутовські” рублі в дуже хорошому стані.