Англійська принцеса Мері в середині XIX ст. ввела в моду новий костюм для фігуристок: довге плаття підбиралося наполовину, і, таким чином, спортсменки могли кататися в короткій спідниці.

У Франції найвишуканішою фігуристкою вважалася королева Марія Антуанетта, що каталася краще багатьох чоловіків.

Одним з перших красу фігурного катання оцінив великий німецький поет Вольфганг Ґете. У численних бесідах з поетом Клопштоком він розбирав достоїнства віршів поряд з достоїнством гарних елементів фігурного катання.

Англійський король Джеймс II спеціально їздив у Голландію, щоб вивчити стиль місцевих фігуристів.

Знаменитий англійський письменник Вальтер Скотт також захоплювався фігурним катанням. Він був одним з ініціаторів проведення перших конкурсів серед найвитонченіших і граціозних аматорів цього виду спорту на початку XIX ст.

Частим відвідувачем ковзанки для фігуристів був великий російський письменник Лев Миколайович Толстой. У романі “Анна Кареніна” він описав кілька сцен на ковзанці, які були навіяні його особистими враженнями.

Знаменитий математик Софія Василівна Ковалевска вперше встала на фігурні ковзани, будучи вже дорослою жінкою, професором Стокгольмського королівського університету. Шведський професор Лефлер узявся навчати її техніці ковзання, і щодня ходив з Ковалевскою на ковзанку. Софія Василівна дуже пишалася своїми першими успіхами на льоді, з жаром обговорювала всі нові елементи. За кілька років вона досягла великого прогресу й уважалася віртуозом серед відвідувачів ковзанки в Стокгольмі.