Нам неодноразово закидали, що слово “скучно”, яке записане у гаслі нашої сторінки, відсутнє в українській мові.

На рисунку зображеному вище відображено знімок вікна програми “Словники України” версії 3.0 випущеної у 2006 році.

Також наводимо витяг з “Академічного тлумачного словника української мови”:

СКУЧНО.

1. Присл. до скучний. Масницю провели ми доволі скучно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 428); Наталя стиха скаржилася, що їй жити важко у княгині, скучно (Степан Васильченко, II, 1959, 57).

2. у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Про почуття нудьги, туги, яке охоплює кого-небудь. — Ти чудний чоловік,— все тебе нудьга бере, а мені ніколи не буває скучно (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 45); Сергієві скучно було їхати самому (Григір Тютюнник, Вир, 1964, 142); Дуже скучно за домом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 266).

3. у знач. присудк. сл. Про відчуття нудьги, яка панує де-небудь. У нас, на святки було скучно, бо була дуже погана погода (Леся Українка, V, 1956, 6); Ми цілим гуртом пішли на вечір до відомого астронома Мейєра,.. скучно було так, що гинули мухи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 334).

Том 9, стор. 339.

Кому цих доказів буде замало, пропонуємо звернутися до “Словаря української мови” Бориса Грінченка.

Нехай щастить!