Опублікувано
14 Квітня 2010 року у категоріях Природа, Цікаві факти
Тільки уявіть собі, що деякі тварини можуть пережити не тільки людину, але й цілі цивілізації. Комусь, можливо, все це здасться неймовірним і дивним, але насправді це так. І в якості підтвердження, пропонуємо Вам познайомитись з дев’ятьма тваринами-довгожителями нашої планети. Це дивовижні істоти, секрети яких досліджують вчені всього світу.
Червоний морський їжак. Ці цікаві живі істоти мешкають виключно в Тихому Океані, як правило, на західному узбережжі Північної Америки. Червоні морські їжаки живуть на глибині близько дев’яноста метрів і намагаються уникати неспокійних місць, де спостерігається часте хвилеутворення. Вони прикріплюються до дна і здобувають свою їжу з води шляхом фільтрації. Таким ось чином червоні морські їжаки живуть протягом декількох століть. Життя червоного морського їжака, можливо, і нуднувате, але ніяк не коротке. Вчені стверджують, що червоні морські їжаки практично безсмертні. Вони можуть гинути від хвороб, або через хижаків, але ознак старіння у них не виникає. Цікаво також і те, що у столітнього морського їжака рівно стільки ж шансів зробити потомство, як і в десятирічного.
Черепахи. Черепахи вважаються одними з найбільш довгоживучих живих організмів на Землі. Взяти, наприклад, черепаху Гаррієт. Ця галапагоська черепаха померла в червні 2006 року від серцевої недостатності. Практично все своє життя вона прожила в зоопарку. Найдивніше це те, що Гаррієт в Європу привіз сам Чарльз Дарвін. Слід зазначити, що ця черепаха пережила ще багатьох всесвітньо відомих вчених. Вона померла у віці 250 років.
Опублікувано
14 Квітня 2010 року у категоріях Природа, Цікаві факти
Навіщо крокодили ковтають камені? Крокодили наповнюють свої шлунки не лише спійманими тваринами, але і каменями. Вірніше, саме тому, що в раціон звичайного крокодила входять черепахи, риба, птахи, жирафи, буйволи і навіть леви, крокодилові необхідні в шлунку камені, аби всю цю їжу перетравити. Крім того, камені служать баластом при зануренні під воду.
Китове молоко жирніше людського в 10 разів. І як це матері-кити примудряються вигодувати дитинчат завдовжки близько 10 метрів? Це і справді нелегко: мати скороченнями спеціальної мускулатури випліскує молоко в рот дитинчаті, яке подібно до людської дитини з самого народження уміє триматися за сосок (у китів вони є!). А молоко китів приголомшує своєю поживністю, адже за день китиня набирає до 90 кілограмів!
Опублікувано
14 Квітня 2010 року у категоріях Наука, Природа, Цікаві факти
У тілі дорослої людини близько 75 кілометрів нервів.
Людська ДНК містить близько 80 000 генів.
При посмішці в людини “працює” 17 мускулів.
За час життя шкіра людини змінюється приблизно 1000 разів.
Нігті на пальцях руки ростуть приблизно в 4 рази швидше, ніж на ногах.
Люди із блакитними очима більш чутливі до болю, ніж всі інші.
Майже половина всіх кісток людини знаходиться у зап’ястях і ступнях.
Опублікувано
14 Квітня 2010 року у категоріях Природа, Цікаві факти
Чим більше ви говорите з котами, тим більше вони говорять з Вами.
Малюнок поверхні носа котів унікальний, як і відбиток пальця людини.
Жираф, верблюд і кіт це єдині тварини-іноходці, при ходьбі у них йдуть спочатку ліві лапи, а потім праві. Така ходьба гарантує швидкість, спритність і тишу.
Котяче вухо повертається на 180 градусів. У кожному вусі у кота 32 мускули, щоб управляти вухом вони використовують дванадцять або більше м’язів.
Скільки років вашій кішці за людськими мірками? Якщо вашій кішці 3 роки, це відповідає людському 21 року. Якщо 8 років, то по-людськи – 40. Якщо 14, то 70 людських років. Середній термін життя домашнього кота 15 років, тоді як для диких – від 3 до 5 років.
Опублікувано
14 Квітня 2010 року у категоріях Природа, Цікаві факти
Найбільший собака належить до породи англійський мастиф і сенбернар. Рекорд найважчого собаки належить англійському мастифові Зорба (1989) – 155,6 кг.
Найрідкіснішою породою собак є чинук, який спочатку був виведений в Нью-Хемпширі на початку XX століття як їздовий собака. Навіть на піці популярності чисельність собак цієї породи складала менше 300 особин, а до 1966 р. скоротилася до 125. 12 років опісля залишалося лише 28 собак цієї породи, але з тих пір чисельність їх зросла більш ніж в два рази завдяки зусиллям Асоціації власників собак породи чинук. У вересні 1985 р. в Нью-Йорку народилося шість щенят, і порода почала налічувати 76 особин (всі – в США). До дуже рідкісних порід відносяться так само: американський безволосий тер’єр і кау де філа де сан мігел.