Історія какао

Цікава ацтекська легенда про дерево . Жив колись у дуже далекі часи садівник-чарівник Кветцалькоатль, у якого був чудовий сад. Серед інших дерев росло в цьому саду і "", з плодів якого люди робили згаданий напій (напій "чокоатль"). Проте Кветцалькоатля охопила гординя, і він почав вважати себе безсмертним. За це він був покараний богами – вони позбавили його розуму. Божевільний садівник зруйнував увесь свій сад, вціліло тільки одне дерево. Це було дерево какао, яке залишалося, таким чином, єдиним представником чарівних дерев.

У 1519 році конкістадори на чолі з Ернандо Кортесом захопили стародавню столицю Мексики Теночтітлан. Палац імператора ацтеків Монтесуми був розграбований. У палацових коморах іспанці виявили великі запаси якихось сушених бобів. З цих бобів, власне, і готували згаданий вище напій.

Проте Кортесу цей напій не сподобався. Він віддав перевагу напою, який готували спеціально для царя Монтесуми. Смажені боби какао розтирали разом із зернами кукурудзи у стадії молочної стиглості, до цієї суміші додавався мед і зварений солодкий сік агави, потім все це приправлялося ваніллю. Повернувшись до Європи, Кортес привіз іспанському королеві і рецепти приготування "чокоатля", з якого і походить .

Отже, європейці відкрили дерево какао у першій половині XVI століття. Насіння какао почали вивозити до Іспанії, де були засновані перші фабрики для виготовлення какао і шоколаду.

Через декілька десятиліть про какао дізналися і у Франції. Але і там, до середини XVII століття, ніхто окрім королеви та приближених до неї не вживали какао. Тільки у середині XVIII століття напій набув широкого поширення. У 1657 році відбулася презентація нового напою у Лондоні. Таким чином, шоколад потрапив туди приблизно тоді ж, коли чай і кава, але набув популярності тільки після того, як до нього навчилися додавати ваніль.

Какао-боби, відкриті іспанськими конкістадорами у Мексиці та Перу, спочатку використовувалися не тільки для приготування їжі та напоїв, але і як гроші. У США виробники шоколаду вперше отримали їх від рибаків Глостера (шт. Массачусетс), які приймали ними плату за товари, що привозяться на обмін до Південної Америки. А жителі Мексики з найдавніших часів і до другої половини XIX століття плоди какао використовували як грошові знаки. У певний період це посприяло появі "шоколадних фальшивомонетників", які витягували насіння з плодів і заповнювали їхню оболонку землею, потім боби склеювали і пускали в обіг.

З часом дерево какао розповсюдилося до Африки і нині основним виробником какао-бобів є республіка Гана, у минулому Золотий Берег. Економіка Нігерії, Камеруну, Берегу Слонової Кості також в значній мірі залежить від цієї культури. Згідно переказу у 1876 р. (за іншими даними, це було на декілька років раніше) коваль Тетте Куарши з міста Мампонг побував на острові Фернандо-По. Повернувшись до Гани, він привіз з собою мішечок какао-бобів. Він посіяв їх на рідній землі і через чотири роки зібрав перший урожай. Заповзятливий коваль продав насіння своїм друзям і сусідам. Так, поступово культура какао витіснила в країні всі інші культури. Сьогодні ганці стверджують: "... для нас какао так само, як Ніл для Єгипту..."

У 1891 році англійці вивезли першу партію какао-бобів з Гани. А через 6 років англієць Роунтрі відкрив в Йорку шоколадну фабрику "Роунтрі енд компані лімітед", від якої незабаром пішли дочірні підприємства у Канаді, Ірландії, Голландії, Австралії. Почали будуватися шоколадні фабрики у США, Німечині, Швейцарії.

Джерело: http://drinks.te.ua

Коментарі: