Найвидатніші жінки-вчені

Сайт science.discovery.com вибрав десять найпрогресивніших і найталановитіших жінок-вчених, про роботу яких ми так мало знаємо, але працями і винаходами яких часто користуємося у сучасному житті.

Життя Марії Кюрі, окрім її геніальних відкриттів, цікаве ще тим, що вчена буквально зробила частиною свого життя. Документи, які колись належали їй, досі настільки радіоактивні, що навіть через 75 років після смерті Марії їх не можна переглядати без спеціального захисту.

На початку 20-го століття емігрантка з Польщі Марія Кюрі і її чоловік П’єр Кюрі, трудилися над виділенням таких радіоактивних елементів, як уран, полоній і радій, без всякого спеціального захисту і практично без урахування того, якої шкоди можуть завдати ці елементи живій тканині.

Кюрі пізніше заплатила високу ціну за таку недбалість: у 1934 році вона померла від апластичної анемії, яка швидше за все розвилася від радіаційного опромінення.

Зате її спадщина зробила її ім’я безсмертним: Кюрі двічі стала лауреткою Нобелівської премії (із фізики у 1903 році разом з чоловіком і з хімії у 1911-му році), а також виховала дочку Ірен Жоліо-Кюрі, яка продовжила досліди матері з фізики і стала нобелівським лауреатом.

Мало хто знає, що заслуга відкриття ДНК фактично належить скромній англійці Розалінд Франклін. Ім’я Розалінд Франклін довгий час затьмарювали імена її колег, Уотсона і Кріка, й історія відкриття ними структури ДНК.

Однак, без точних лабораторних дослідів Франклін, отримання рентгенівського зображення ДНК, яке показало його виту структуру, а також без її вдумливого наукового аналізу, робота Уотсона і Кріка не коштувала би і ламаного гроша.

Не було б і Нобелівської премії, яку вчені отримали у 1962 році, за відкриття структури ДНК. Розалінд Франклін раптово померла від раку за чотири роки до свого тріумфу.

У 1939 році, за шість років до того, як атомні бомби були скинуті на Хіросіму і Нагасакі, австрійська фізик Ліз Майтнер пояснювала розщеплення атомного ядра.

Зі своїм колегою Отто Ганом вони проводили дослідження із бомбардування нейронів, але результати дослідів не могли спокійно оцінити через складну політичну ситуацію в країні.

Коли Гітлер прийшов до влади, єврейка Майтнер була змушена тікати з Німеччини, прихопивши з собою деякі роботи. Вона налагодила контакти з Ганом зі свого притулку в Швеції. Тут вона зі своїм племінником Отто Фрішем змогла вдумливо проаналізувати експериментальні дані.

Під час проведення аналізу вчені зрозуміли, що в результаті розщеплення атомного ядра звільняється неймовірна кількість енергії. За дану роботу Ган отримав Нобелівську премію, а ось Майтнер була просто забута.

Книга "Мовчазна весна" Рейчел Карсон стала тривожним дзвінком для всього людства. У 1962 році у своїй праці, ґрунтуючись на урядових звітах і наукових дослідженнях, дослідниця описала шкоду, яку пестициди завдають навколишньому середовищу і нашому здоров’ю. Карсон, дипломований морський біолог і зоолог, стала красномовним і пристрасним екологічним письменником.

Починаючи з 1940-х років, зростало занепокоєння Карсон та інших вчених з приводу програми уряду по боротьбі зі шкідниками полів із застосуванням ДДТ та інших небезпечних хімічних засобів.

Назва "Мовчазна весна" походить від страху Карсон прокинутися одного ранку без щебетання птахів. Книга послужила величезним натхненням активістам екологічного руху в усьому світі.

На жаль, Карсон померла у 1964 році від раку молочної залози, так і не побачивши, наскільки важливою виявилася її робота і книга для жителів планети Земля.

Барбара МакКлінток

Протягом багатьох років наукове товариство просто не приймало роботи Барбари МакКлінток, проте пізніше, а саме через тридцять років, вони принесли їй Нобелівську премію.

Робота МакКлінток, наприкінці 1940-х і початку 1950-х років, над генетичною регуляцією і "стрибаючими генами" настільки випередила час, що ніхто не вірив у можливість цього.

МакКлінток працювала із кукурудзою – і врешті-решт з’ясувала, що гени могли переміщатися між різними хромосомами, тобто генетичний ландшафт набагато менш стабільний, ніж вважали.

Сьогодні висновки МакКлінток є частиною нашого базового розуміння генетики. Вони пояснюють, як бактерії набувають стійкості до антибіотиків, і що еволюція здійснюється стрибками, а не кроками.

Ада Байрон (Ловлейс)

Улюблена ікона комп’ютерників усього світу, Ада Байрон була одним із перших адептів комп’ютерної науки.

Ще у 1800-х роках, Ада Байрон, дочка поета лорда Байрона, навчалася в англійського Чарльза Беббіджа. Запропонована Беббіджем "аналітична машина" була одним з перших комп’ютерів – чи була б нею, якби її сконструювали.

Аналіз та пояснення, які дала Ада, як "" (фактично гігантський калькулятор) може використовуватись для розрахунку низки важливих математичних чисел, зробили її першим програмістом в світі. Цікаво, що заміжжя і сім’я лише сприяли заняттям наукою, а не стали перешкодою для Ади.

Вступити до медичного інституту у наш час – справа не з простих. Але у 1849 році медичні навчальні заклади не були готові прийняти жінок в якості своїх студенток. Американка Елізабет Блеквел отримала безліч відмов, перш ніж вступила в університет.

Навіть після того, як Блеквел з такими величезними зусиллями вступила до рядів медиків, вона не змогла знайти лікарню, яка була б готова найняти її. Врешті вона відкрила свою власну медичну практику у Нью-Йорку, хоча, як і раніше, зіштовхувалась із професійною ворожістю колег.

Тоді вона стала займатися підготовкою жінок до медичного і сестринській справі і наданням їм місць для практики. Іноді варто щось робити самостійно.

Тварини не схожі на людей, але у нас набагато більше спільного, ніж ми хотіли б думати. Особливо, коли йдеться про приматів. Роботи Джейн Гудол відкрили широкій громадськості очі на життя шимпанзе і виявили наші спільні еволюційні корені.

Джейн Гудол розкрила складні соціальні зв’язки в співтоваристві шимпанзе, відкрила, що тварини використовують інструменти в роботі і виражають широкий діапазон емоцій. Роботи Гудол стирають межі між людиною і твариною і вчать нас співчуттю.

Гіпатія народилася у 470 році нашої ери. У ті часи суспільство не схвалювало заняття наукою жінками. Першим учителем Гіпатії був її батько – математик і філософ Теон. Скоро Гіпатія досягла визначних успіхів у науці.

Проте вчення Гіпатії коштувало їй життя, оскільки християнська юрба, що вважала науку єрессю, прирекла вчену на смерть. У наш час Гіпатію оголосили покровителькою науки, яка захищає її від натиску релігії.

Марія Мітчел

Відкриття комети має бути запорукою того, що вас зарахують до відомих астрономів? Зовсім не обов’язково. Мітчел, яка народилася у 1818 році, була першою жінкою-членом Американської академії мистецтв і наук, а також мала широку популярність у світі.

При цьому вона завжди залишалася в тіні своїх колег-чоловіків. Крім відкриття "Комети міс Мітчел", вчена була відповідальною за пояснення природи плям на Сонці. У вільний від телескопа час, Марія була активним борцем за і виступала за відміну рабства.

Коментарі: