Цікаві факти про борги

У Древній Греції на землі боржника кредитор встановлював табличку, що означала, що у разі невиплати боргу земля перейде у власність кредитора. Ця табличка називалася... !

У селах древніх слов’ян селяни користувалися паличками замість розписок. Наприклад, взяв селянин у сусіда у 4 мішки зерна. Він обстругує невелику паличку і робить на ній чотири зарубки. Що б надати такій розписці закінчений вид, він повинен був її розколоти на дві половинки – одну віддати сусідові, іншу залишити собі.

Уінстон Черчіль говорив, що репутація держави найточніше визначається тією сумою, яку ця держава може узяти у борг.

Олександр Дюма-батько був людиною до безумства щедрим. Не дивно, що він постійно знаходився в боргах. Дюма любив говорити: "Я ніколи і нікому не відмовляв в грошах, за винятком своїх кредиторів".

Якби ви жили в Англії XVI століття і були б боржником, то щоб уникнути арешту за те, що ви не сплатили борги, вам слід було б не виходити з будинку: боржника не можна було заарештовувати в його будинку.

Знаменитий перехід в Юріїв день заборонявся т.з. "срібникам" (так називали боржників). Для того, щоб повернути собі право переходу, їм слід було виплатити свої борги. До речі, за старих часів на Русі був один цікавий звичай: неспроможного боржника нещадно сікли на торговельній площі при великому скупченні публіки. При цьому покаранні прагнули до того, щоб боржник кричав як можна голосніше для того, щоб хто-небудь з його друзів або родичів, що стоять в натовпі, перейнявся співчуттям і сплатив його борги.

Ізгоями на Русі ставали: попівський син, якщо не навчався грамоті (і який, таким чином, не міг зайнятися батьківською професією), князь, що осиротів раніше, ніж став князем його батько; знехтуваний общиною, а також купець, що не повернув боргу в строк.

Середньовічним арабам заборонено було давати гроші під відсотки. Але спосіб обійти закон був. Наприклад, у присутності свідків покупець підписував з продавцем договір про купівлю раба за 1200 динарів, які він зобов’язався повернути через рік. Тут же колишній покупець продавав цього ж раба старому хазяїну за 1000 динарів готівкою.

Покарання за борги в період розквіту Римської Республіки (якщо борг не виплачувався протягом 60 днів) було конфіскацією майна, причому боржник втрачав не лише усе своє майно, але й честь. До речі, жителі древнього Риму виплачували свої борги щомісячно. Щоб не запізнитися з платежами, вони носили з собою спеціальні боргові книжки – календарі.

У індійців племені квакутл існує такий звичай. Якщо хто-небудь бере у борг гроші, то повинен залишити в заставу своє ім’я. До тих пір, поки ця людина не поверне борг, до нього звертатимуться тільки нечленороздільними звуками і кликати жестами.

Джерело: http://wowfacts.net

Коментарі: