Цікаві факти про віруси

Віруси не є живими істотами. У них немає клітин, вони не вміють перетворювати їжу в енергію, і без "господаря" це всього лише невеликі згустки хімічних речовин.

Однак віруси не є мертвими – у них є гени, вони розмножуються, для них діють процеси природного відбору.

Вчені не могли виявити віруси до 1892 року, коли російський мікробіолог Дмитро Івановський довів, що зараження тютюнових рослин відбувається за допомогою істот, набагато менших ніж бактерії. Ці істоти виявилися вірусом, а конкретно – вірусом тютюнової мозаїки.

Американський біохімік виділив вищезгаданий тютюновий у чистому вигляді як голчасті протеїнові кристали, за що отримав Нобелівську премію у 1946 році в області хімії.

Деякі віруси впроваджують свою в бактерію через порожнисті волоски, які присутні у багатьох бактерій.

Слово "вірус" (virus) походить від латинського слова, що означає "отрута" або "брудна рідина", що цілком логічно для явища, яке викликає лихоманку і застуду.

У 1992 році вчені простежили шлях джерела пневмонії, яка спалахнула в Англії. Виявилося, що це вірус, що ховався усередині амеби, що живе в баштах градирні (охолоджувальної вежі). Він був настільки великим, що спочатку учені прийняли його за бактерію.

Так званий названий так через те, що імітує поведінку та будову бактерії. Деякі фахівці вважають, що він є проміжною ланкою між бактеріями і вірусами, інші впевнені, що це окрема форма життя. Даний вірус характеризується найбільш об’ємним і складним набором ДНК серед всіх вірусів.

У тілі мімівіруса понад 900 генів, які кодують протеїни, що не використовуються в інших вірусах. Його у два рази більший, ніж у інших відомих вірусів і навіть бактерій.

Є ще більш великі віруси під назвою . Їхні розміри більші, ніж у деяких бактерій, і ці віруси також володіють вірусами-супутниками, які так і називаються – Sputnik.

Амеби для вірусів є своєрідними пісочницями та безкоштовними столовими – вони поглинають великі об’єкти в межах своєї досяжності і є джерелом живильних речовин для бактерій, які усередині амеби обмінюються генами з іншими бактеріями і вірусами.

Віруси вміють заражати тварин, рослини, грибки, одноклітинні організми та бактерії. Мамавіруси разом із супутником заражають також інші віруси.

Ми всі, можливо – результат роботи вірусів, так як значна частина нашого геному містить "осколки" і цілі частини вірусів, які вторгалися у наших предків мільйони років тому, і були "одомашнені".

Велика кількість утворень у наших клітинах є на перший погляд марними, що пояснюється в тому числі тим, що це – віруси, які благополучно прижилися всередині нас на різних етапах еволюції.

Більшість з упроваджених у наш геном стародавніх вірусів не існують у природі в наш час.

У 2005 році французькі вчені почали роботу по "воскресінню" одного з таких вірусів. Один з відроджених таким чином вірусів під кодовою назвою Фенікс, виявився нежиттєздатним. Мабуть, не все так просто.

Деякі вірусні осколки у нашому геномі, мабуть, відповідальні за роботу автоімунної системи та розвиток ракових захворювань.

Самим своїм життям ми зобов’язані вірусам – частина з протеїнів, закодованих вірусною ДНК в організмі матері, "коректують" імунну систему організму, щоб він не атакував ембріон під час розвитку.

Всі організми на Землі є далекими родичами. Учені мають підстави вважати, що мільярд років тому один з вірусів інтегрувався у клітину бактерії і з цього вийшло клітинне ядро, яке згодом призвело до утворення різноманіття флори і фауни, включаючи нас з вами!

Коментарі: