Винайдено новий спосіб штучного створення дощових хмар

Викликати дощ у потрібному місці й у потрібний час – давня мрія людства. Досі більшість експериментів в цій області були зосереджені на різних способах розсіяння кристалів йодиду срібла. Ці кристали провокують формування навколо них водяних крапель, які згодом випадають у вигляді дощу (принаймні, в теорії). Проте дослідники з Женевського університету (Швейцарія) вважають, що здатний впоратися із завданням набагато краще.

Випробування, проведені Жеромом Каспаряном (Jérôme Kasparian) і його колегами в небі над Берліном, підтвердили, що розроблена ними здатна створювати хмари не лише в лабораторних умовах, але й у реальній атмосфері.

У лабораторії дослідники направляли гранично короткі імпульси інфрачервоного лазерного випромінювання в камеру з повітрям, насиченим водяними парами при температурі -24°C. Можна було спостерігати витягнуті хмари, що формуються уздовж лазерного променя, подібно до мініатюрного інверсійного сліду літака.

Каспарян говорить, що лазерні імпульси генерують хмару, позбавляючи атоми в повітрі електронів, що сприяє утворенню гідроксильних радикалів. В результаті сірка і двоокис азоту, що містяться у повітрі, перетворюються в частки, які виступають центрами конденсації водяних крапель. Аналіз повітря в камері, проведений після того, як лазер був вимкнений, показав, що загальний об’єм сконденсованих крапель води всередині збільшився в два рази, а всередині хмари об’єм конденсату зріс в 100 разів.

Втім, перенасиченої водяної пари на йонах відомий вже давно і широко використовується, наприклад, в камерах Вільсона. Тому утворення "хмар" в результаті дії йонізуючого лазерного випромінювання в умовах вкрай високої вологості повітря і низької температури було сприйняте скептично. "Усе, що описано в цьому експерименті, не має ніякого відношення до природних хмар",– сказав Даніель Розенфельд (Daniel Rosenfeld), учений-метеоролог з Єврейського університету в Єрусалимі.

Каспарян розраховував, що повторення результату експерименту в небі над Берліном покаже, що ця методика може працювати і в природних умовах. Його команда направила лазерні імпульси в осіннє небо, сфокусувавши їх на висоті 60 метрів. Неможливо було помітити що-небудь неозброєним оком, але погодний лідар підтвердив, що щільність і розмір крапель води значно виросли, коли лазер був включений. "Як і в лабораторії, ефект ясно видно",– говорить Каспарян. "Його поява не вимагає насиченої пари води в атмосфері". Його команда тепер намагатиметься підвищити ефективність установки за рахунок оптимізації довжини хвилі лазерного випромінювання, його фокусування та тривалості імпульсів, внаслідок чого можна буде створювати досить великі краплі, щоб вони могли пролитися дощем.

Джерело: http://newscientist.com

Коментарі: