Цікаві факти про ссавців 3
Хом’як – рослиноїдний гризун, але при нагоді він поїдає комах та інших безхребетних. Загальна маса запасів хом’яка може досягати 10-20 кг. Однак є відомості про комори цього гризуна із зерном до 60 і навіть 90 (!) кг. У коморах, крім зерна, можуть бути стручки з горохом, корінці та кукурудза. Звичайний хом’як – хороший плавець, в цьому йому добре допомагають защічні мішечки, наповнені повітрям. Звичайний хом’як відноситься до найкраще вивчених видів тварин.
У південно-африканській напівпустелі мешкають тварини, назва яких – сурікати. Зовні сурікати схожі на напівмавп, собак і єнотів, хоча в дійсності є родичами мангустів. Ці тварини завбільшки із зайця стоять на варті в пустелі, попереджаючи її мешканців про небезпеку. Сурікатам не страшні укуси змій, скорпіонів, які для людини становлять смертельну небезпеку. Новонароджені "дорослішають" за одну ніч: вчора ще їх годувала мати, але зранку про їжу вони повинні дбати самі. Дорослий сурікат, коли риє пісок, шукаючи личинок жуків, за секунду відкидає таку кількість піску, яка за масою дорівнює його власній вазі. Діючи групами, сурікати здатні здолати тварину, по розмірах більшу за них самих. У колонії сурікатів, кожна особина маєте своє призначення. У них навіть існує декілька "посад": "нянька", яка наглядає за дитинчатами, що граються під її наглядом недалеко від нори; "постовий" веде спостереження місцевості, попереджає інших про можливу небезпеку; "мисливець" здобуває корм, частину видобутку приносить дитинчатам; "наставник" бере дитинчат з собою на полювання і демонструє їм всі тонкощі цього процесу.
Індійська летюча лисиця – один із 170 видів криланів, званих також летючими собаками. Розмах крил летючої лисиці досягає 130 см. Під час польоту, щоб натягнути шкірясті перетинки, вона випрямляє ноги. Летюча лисиця добре плаває. Часто можна спостерігати, як вона перепливає річку. Відомо, що летючі лисиці п’ють морську воду, отримуючи таким чином необхідні мінеральні речовини. Лисиці запилюють рослини і розносять їх насіння. Кажани мають потребу у більшій кількості води, ніж інші тварини тієї ж величини, оскільки під час польоту вони витрачають багато рідини. Назва летючої миші в деяких мовах дається аналогією з її ацтекською назвою "quimichpapaloti", що означає "миша-метелик". У порівнянні з іншими ссавцями тієї ж величини, летючі миші живуть досить довго.
Відомі випадки, коли лосі атакували поїзди під час руху, оскільки звук сигналів поїздів нагадував їм рев суперника. Під час бігу лось може розвивати швидкість до 56 км/год. Він також добре плаває і здатен перебувати під водою близько хвилини. На території колишнього СРСР лосів тримають як домашню худобу. У лося дуже слабкий зір, але це компенсується чудово розвиненим слухом. На всьому ареалі проживання лось утворює 6-7 підвидів, з яких 4-5 населяють Євразію і 2 – Північну Америку.
Індійський, або панцерний, носоріг є одним з небагатьох досі існуючих видів носорогів. Незважаючи на грізний вигляд, це надзвичайно спокійна істота. В індійського носорога тільки один досить короткий ріг (до 60 см, частіше 20 см). Товста, темно-сіра шкіра утворює на плечах і спині складки, що нагадують панцир. Саме цьому тварина і зобов’язана своєю другою назвою – панцерний, наявній у багатьох мовах. У білого носорога є 2 роги. Довжина першого, як правило, близько 60 см, проте він може досягати і більше 150 см у довжину. У чорного носорога також є 2 роги, передній з них виростає до 50 см. Індійський носоріг може отримати сонячний удар, тому він періодично приймає грязьові ванни, щоб захистити свою шкіру від сонячних променів. Вагітність у носорогів триває 16,5 місяців. Новонароджений носоріг важить близько 65 кг. У перші кілька днів після появи на світ дитинча випиває 20-25 літрів молока в день. Через 2 місяці він починає їсти рослини, але продовжує харчуватися маминим молоком ще протягом року.
Ієрархічні відносини полярних вовків всередині зграї здійснюються за допомогою рухів, гарчання і гавкоту, що є їх своєрідною мовою. Вовки, які займають у зграї високе положення, вимагають від підлеглих слухняності. Підлеглі принижено лягають на спину або притискаються до землі, висловлюючи такою поведінкою свою відданість. Жорстокі, криваві битви між вовками відбуваються вкрай рідко.
Джерело: http://novostimira.com
Коментарі: