Цікаві факти про Зимові Олімпійські ігри

Зимової Олімпійські ігри народилися не підозрюючи про своє існування. Паралельно літній Олімпіаді 1924 року, яка пройшла в Парижі, був організований Тиждень спорту в Шамоні із змаганнями на льоду і снігу. Успіх змагань виявився настільки великим, що їх назвали першою зимовою Олімпіадою.

США, Великобританія і Швеція єдині країни, команди яких брали участь у всіх Олімпійських іграх.

Американець Едуард Ігн єдиний спортсмен який став чемпіоном на зимових і літніх Іграх: він виграв золото в боксі в 1920 році та в бобслейній четвірці в Лейк-Плейсіді в 1932.

Результати змагань по стрибках на лижах з трампліну були скореговані через 50 років після проведення змагання. Із-за суддівської помилки бронзова медаль на Іграх – 1924 була вручена норвежцю Торлейфу Хаугу, тоді як справжнім призером змагань був американець Андерс Хауген. Чесно завойовану медаль Хауген одержав на спеціальній церемонії у віці 83 років.

Організатори Олімпіади в Лейк-Плейсіді-1932, проводили змагання по швидкісному бігу на ковзанах за власними правилами, відмінними від європейських. В результаті американці виграли 10 з 12 золотих медалей.

На церемонії відкриття Ігор-1936 в німецькому Гарміш-Партенкірхені був вперше урочисто запалений олімпійський вогонь.

Міжнародний олімпійський комітет на Іграх 1936 року заборонив брати участь в змаганнях інструкторам по гірськолижному спорту, як професіоналам, в результаті австрійці і швейцарці бойкотували змагання. Суперечки навколо альпійських дисциплін виявилися настільки гарячими, що було ухвалене рішення цей вид з олімпійської програми 1940 року виключити, але Друга світова війна не дала можливості взагалі провести Ігри.

На Іграх 1936 року лижники, які пропускали ворота в слаломних дисциплінах, каралися штрафним часом в 6 секунд, а не дискваліфікувалися.

Двічі, у 1940 і 1944 роках скасовувалися. Причиною цього стала Друга світова війна.

1952 року в Осло – єдина, яка відбулася в столиці держави. Напередодні цієї ж Олімпіади вперше відбулася олімпійського вогню.

До 1956 року змагання по фігурному катанню на ковзанах проводилися просто неба.

Прямі телевізійні трансляції вперше з’явилися в 1956 році, на Олімпіаді в італійському місті Кортіна-д'Ампеццо.

був учасником програми практично всіх Олімпіад виключаючи ігри 1960 року в Скво-Веллі (США), оскільки організатори відмовилися будувати спеціальну трасу для представників всього лише дев’яти країн.

у 1968 році в Греноблі був найбільш таємничим змаганням. Француз Жан-Клод Кілі, фаворит турніру, виграв перший спуск. Єдиний, хто міг йому перешкодити виграти Олімпіаду був австрієць Карл Шранц. Під час його спуску, в тумані, його шлях несподівано перетнула дивна фігура в чорному одязі. Шранц припинив спуск і пішки спустився до підніжжя гори, зажадавши нового старту. Прохання австрійця задовольнили і він показав абсолютно найкращий результат. Проте дві години опісля Шранца дискваліфікували за те, що він до моменту зустрічі з "непізнаним" пропустив двоє воріт. Лижник пояснив, що помилку допустив із-за привида. Апеляційне журі, після п’ятигодинного засідання залишило медаль у Кілі.

Олімпійські ігри 1972 року в японському Саппоро стали першими, які відбулися поза межами Європи і Північної Америки.

Єдиний раз в історії Зимові ігри доводилося переносити. Олімпіада-1976 повинна була відбутися в Денвері (США), але із-за фінансових проблем організаторів її провели в австрійському Інсбруку.

1980 року в Лейк-Плейсіді (США) вперше в історії Олімпіад був використаний штучний сніг.

Олімпійські ігри в Калгарі-88 і Альбервілі-92 поклали початок "олімпійському туризму". У Канаді мексиканець Роберто Алварес, який ніколи не проїздив на лижах більше 20 км, записався на дистанцію 50 км. Він фінішував останнім, показавши результат 3 години 22 хвилини 25,1 секунди, що на годину і 18 хвилин гірше ніж у переможця. Організатори, схвильовані довгою відсутністю спортсмена, вже збиралися почати повномасштабні пошуки. Останнім на слаломній дистанції в Альбервілі був костаріканець Алехандро Прейнфалк, який показав результат майже на дві хвилини гірший ніж переможець. У гігантському слаломі, поки єдиний раз в історії змагань, один лижник, що стартував на 40 секунд пізніше, обігнав іншого. "Відзначився" Ліван Раймон Кайруз.

Коли француженки Корін Ніогре, Вероніка Клоді і Ан Бріан виграли золото в жіночій естафеті по біатлону в Альбервілі-92, у Франції цим видом спорту займалося всього дев’ять жінок.

З 1924-го по 1992-й зимові Олімпійські ігри проводилися в ті ж роки, що й літні. З 1994 "біла" Олімпіада проводиться зі зміщенням на два роки від літніх Ігор.

Японії, організовуючи Олімпіаду в Нагано, довелося змінити законодавство, відповідно до якого особам до 18 років було заборонено носити вогнепальну зброю. Зроблено це було заради біатлону.

У Солт-Лейк-Сіті-2002 американка Вонега Флауерс (бобслей-четвірка) і канадець Джером Ігінла (хокей) стали першими темношкірими чемпіонами зимових Олімпіад.

Найбільш масовою стала Олімпіада-2006 у Турині – у ній взяли участь 2 508 спортсменів (1 548 чоловіків та 960 жінок) з 80 країн світу. Вперше в Зимових Іграх брали участь представники Ефіопії та Мадагаскару.

На останній Олімпіаді-2010, що відбулася у Ванкувері (Канада), було розіграно 86 комплектів нагород у 15 видах спорту.

Найбільше медалей (за всі Зимові Олімпіади) здобула Норвегія – 304, на другому місці США – 252, а на третьому, як не дивно, давно неіснуюча країна – СРСР, яка здобула 194 різного ґатунку.

За матеріалами Інтернет-видань

Коментарі: